Щаслива людина – вільна людина, вільна розумом.

Інколи жінка з богом забутого села, яка на своєму віку бачила лише сусідську хату, корову, курей і огород, здатна на шляхетні вчинки, здатна на таку доброту, яку важко зрозуміти розумом. Не знання робить людину доброю, не кількість прочитаних книг.  Можливо навпаки, знання можуть зробити з нас дріб’язкових особистостей, які через свою обізнаність, впевненість у складності світу, зовсім забувають про суть простого, суть дружби, кохання, того, що було в нас в дитинстві, але про що ми з віком забуваємо - вміння тішитися простими речами, сміятися без підстав, гірко плакати, щиро посміхатися. Як хочеться інколи викинути все з голови, і просто ЖИТИ, дихаючи на повні груди, не жаліючи ні про що. Зустрічати життя яке воно є, і не оглядатися назад. Так легко пропустити початок чогось нового  і прекрасного, того що змінить вас на краще.  Люди у вічних метаннях між «вчора» і «завтра» роблять такі маленькі кроки, що видається, топчуться на місці у великій ямі, з якої все важче самостійно вибратися. Страх попросити допомоги, боячись що не зрозуміють чи відмовлять, найбільша дурниця, і , на жаль, велика біда. Потрібно руйнувати кордони, в першу чергу кордони, які існують в нас в середині.  Щаслива людина – вільна людина, вільна розумом.